26.08.2021
Професійний спорт лише зовні шоу, але насправді це набагато більше: виснажливі тренування спортсменів, підготовка та проведення видовищних спортивних заходів, промоутерська робота, залучення рекламодавців, розкрутка події. Усе це заради чималих прибутків, які здобуваються насамперед завдяки високому рівню глядацького інтересу викликаного участю найбільш професійних спортсменів, здатних демонструвати найвищі спортивні досягнення.
Для спортсмена дуже важливо, щоб відносини з промоутером або з клубом, заяким він виступає були правильно оформлені. Для цього існують спортивні контракти.
В українському спортивному законодавстві, зокрема в основному національному законі у галузі спорту – Законі «Про фізичну культуру і спорт», немає визначення даного поняття, а також навіть прийнятного визначення такого поняття як контракт із професійним спортсменом
Для врегулювання трудових правовідносин між спортсменами та суб'єктами сфери фізичної культури укладається саме трудовий контракт, тобто не простий трудовий договір зі стандартними умовами, а документ, в якому сторони мають право самостійно погодити строк його дії, права, обов'язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, додаткові пільги, гарантії, штрафні санкції за порушення умов контракту, умови розірвання контракту та інше. Спортсмен набуває статусу спортсмена-професіонала з моменту укладення контракту з відповідними суб'єктами сфери фізичної культури та спорту про участь у змаганнях серед спортсменів-професіоналів.
Загалом, на законодавчому рівні закріплені основні принципи спортивних правовідносин: автономність – незалежність від державних інстанцій; саморегулювання – спортивні правовідносини регламентуються не тільки законодавчими актами, а й документами, які приймають міжнародні та національні спортивні організації.
Якщо брати найпопулярніший вид спорту – футбол, то Футбольною Федерацією України (ФФУ) затверджено Регламент зі статусу і трансферу футболістів, відповідно до якого контракт – форма трудової угоди між професіональним футбольним клубом та його працівником з усіма додатками і доповненнями, укладеної відповідно до законодавства України та даного Регламенту з метою участі у змаганнях.
В індивідуальних видах спорту достатньо часто спортсмен не працює на клуб, а здійснює діяльність, яка за всіма ознаками є незалежною професійною діяльністю. Такий спортсмен укладає договір із промоутером, який фактично забезпечує доступ спортсмена до певних змагань, отримуючи при цьому фіксовану винагороду або відсоток від доходу, отриманого спортсменом.
Усі пам’ятають легендарного боксера Майка Тайсона та його видовищні бої. Він був мільйонером, але втратив усе через свого промоутера, скандального Дона Кінга. «Він забрав у мене 100 мільйонів. А в суді мені повернули лише незначну частину - 20 мільйонів», - згадував Тайсон. Звільнитися від кабального контракту Тайсон зміг лише через 9 років.
Предметом спортивного контракту по суті виступає спортивна діяльність спортсмена. Загалом трудовий контракт спортсмена, у порівнянні зі звичайним трудовим договором, має багато особливостей.
Основні моменти трудового контракту спортсмена:
-
здоровий спосіб життя спортсмена, дотримуватись спортивного режиму та антидопінгових правил, тренування та підготовка до змагань;
-
виконання вимог керівництва клубу та його тренерського складу, що стосуються професійного навчання спортсмена та його тренувань, присутність на всіх спортивних заходах, зборах, медичних оглядах, на які направляє клуб;
-
участь у відповідних змаганнях, їх результативність;
-
оплата праці, винагороди, премії;
-
ведення гідного публічного життя (поводити себе на змаганнях, тренуваннях і у вільний час гідно, утримуватися від дій та висловлювань, які можуть завдати шкоди репутації клубу, зокрема під час публічних виступів та виступів у засобах масової інформації);
-
відповідальність за порушення умов контракту та особливості вирішення спорів.
-
виключність відносин з клубом (участь у заходах лише від імені та з дозволу клубу, заборона грати за іншу команду, укладати договори з іншими клубами та спортивними організаціями на час дії договору).
У разі порушення спортсменом своїх обов’язків та заборон, він несе відповідальність. Це може бути застосування штрафних санкцій: відсоток від зарплати або певна фіксована сума, позбавлення премії, або навіть розірвання договору з подальшим покриттям усіх витратвитрачених на спортсмена. По суті санкції, що застосовуватимуться у разі порушень, так само як і більшість пунктів контракту узгоджуються сторонами. Зокрема окремо можна визначити дії сторін у разі травми спортсмена: чи відповідає за його лікування повністю клуб, чи відшкодування проходить в рамках медичного страхування або ж взагалі коштом спортсмена.
Особливим моментом спортивних контрактів є порядок вирішення спорів. Міжнародна практика регулювання спортивних відносин надає перевагу позасудовому способу вирішення спортивних суперечок. Тобто щоб будь-які спори між спортсменами та клубами розглядалися спеціальними спортивними інстанціями (спортивний арбітраж). Цей момент також прописується у контракті. Професійні спортсмени, так само як і клуби чи агенти, потребують юридичного захисту аби убезпечити себе від кабалістичних чи невигідних умов контракту, або від непомірних штрафів за потенційні подвійні трактування домовленостей. Також спортивний адвокат може забезпечити закріплення у спортивному контракті додаткові гарантії спортсмену, наприклад:
-
харчування та транспортні виплати за рахунок клубу;
-
забезпечення спортсмена разом з сім’єю житлом;
-
додаткові компенсації у зв’язку з переїздом;
-
проведення відновлювальних заходів у разі травми;
-
грошові виплати у випадку втрати працездатності;
-
додаткове пенсійне страхування.
Шановні клієнти - з будь-яких питань у сфері спортивного права звертайтесь за телефоном: +38 (066) 292-76-26 (Viber).
Ваш адвокат - Дар'я Сяміна.
|
