+38 (066) 292-76-26 (Viber)

КІБЕРСПОРТ. ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

02.11.2021

 

Зараз в Україні кіберспорт визнано офіційним видом спорту і як у великому спорті тут теж є свої зірки, скандали, спонсори, багатомільйонні контракти та величезні призові. Кіберспорт, або eSports — це загальна назва для змагань з відеоігор. Змагання проводяться з різних дисциплін: League of Legends, Dota 2, Overwatch, Counter-Strike: Global Offensive та ін. На світових кіберспортивних турнірах розіграли 215 млн доларів. Звичайно, цей вид спорту не набув такої популярності як, наприклад футбол, призовий фонд чемпіонату світу з футболу якого налічує 400 млн доларів від FIFA. Однак щороку потенціал розвитку цієї сфери зростає. На жаль, кіберспорт в Україні має велику прогалину у сфері юридичного врегулювання.

 

Порівнюючи кіберспорт із найпопулярнішими видами спорту, такими як футбол, баскетбол, хокей та інші є багато спільного. Є гравці, які тренуються і змагаються з іншими гравцями. Є клуби, які шукають талановитих гравців та об'єднують у команди, від імені яких вони виступають. Є федерації та асоціації, які популяризують кіберспорт. Є фанати, які дивляться та вболівають за своїх улюбленців. Є рекламодавці та спонсори, які фінансують розвиток цієї сфери.

 

Але на відміну від інших видів спорту, в кожної гри, є свій розробник та правовласник. Він може або дозволити всім охочим безоплатно проводити чемпіонати з дотриманням мінімальних формальностей, або контролювати проведення ігор та дохід від змагань. Контроль полягає в тому, що видавець самостійно влаштовує турніри або продає право (ліцензію) на їх проведення за винагороду. Видавець може контролювати проведення змагань завдяки тому, що зареєстрував назву гри як торговельну марку, тому може заборонити будь-кому комерційне використання назви гри.

 

Поки в турнірі беруть участь, наприклад, кілька сотень учасників, трансляцію змагання у прямому ефірі дивляться десятки мільйонів глядачів. Оскільки трансляція гри неодмінно передбачає її показ необмеженому колу осіб, формально це потребує згоди власника авторських прав (Online Streaming Rights), адже виходить за межі ліцензії кінцевого споживача, який придбав копію гри.

 

Продаж ліцензії на проведення турніру передбачає:

 

- продаж прав на трансляцію чемпіонату;

 

- право укладати спонсорські та рекламні контракти, щоб розміщувати логотипи й назви брендів під              

час турніру;

 

- виготовлення і розповсюдження товарів із символікою гри (мерчандайзинг).

 

Юридично це один чи декілька ліцензійних договорів, що стосуються права на використання торговельних марок та/або авторських прав на показ ігрового контенту. Як правило, у них обмежені строки, територія дії дозволу та способи використання. Організатор турніру платить фіксовану суму і може додатково платити відсоток від отриманих доходів. Саме тому організатор турніру, який проводить його без отримання ліцензії, може стати порушником авторських прав на гру, прав на торговельні марки з назвою гри, а також, потенційно, на зображення персонажів, які правовласник зареєстрував для продажу символіки й товарів.

 

Жоден з інших видів спорту не має такої особливості як наявність правовласника, що в свою чергу призводить до проблем з визначенням кіберспортивних дисциплін видами спорту. Також немає якоїсь єдиної міжнародної організації або асоціації, авторитет якої дозволив би встановлювати єдині врегульовані правила проведення турнірів та контролювати цю сферу. Відсутність нормативно-правової бази передбачає і відсутність ефективного механізму вирішення спорів і розуміння правил гри в цілому. Тому більшість юридичних спорів регулюються національним правом, залежно від того, де знаходиться організація та яке право обрали сторони. Через застарілі норми українського законодавства, українські топ ігроки  кіберспорту обирають іноземні юрисдикції для юридичного оформлення.

 

Спори, які найчастіше виникають між гравцями та клубами в кіберспорті

 

Кіберспорт майже вільний від чіткого регламентного регулювання, де основні правила встановлює компанія-розробник ігрового програмного забезпечення. Такі компанії вводять загальні правила гри, в тому числі загальні умови проведення змагань, однак залишають невирішеними питання взаємодії між гравцями та клубами.

 

Саме тому найбільш поширені спори між професійними гравцями та клубами виникають з приводу дострокового розірвання контракту, включаючи зміну складу гравців одного клубу на інший або чи маніпулювання результатами, питання можливості гравцеві особисто укладати рекламні контракти, питання розподілу виграшів тощо.

 

Також на арену кібеспорту виходить ще одна проблема зі світу великого спорті – допінг. Спостерігається поголовне вживання гравцями стимуляторів, що підвищують концентрацію та швидкість реакції. Деякі кіберспортивні організації вже проводять тестування спортсменів на допінг, але, на жаль, це досі не стало масовою практикою. Зараз іде активне обговорення включення процедури обов'язкового проходження допінг-тестів та тестів обладнання на наявність фічей, що дозволяють спортсменам отримувати ігрову перевагу.

 

Вирішення кіберспорів

 

Вирішення спорів у кіберспорті, найчастіше проходить у форматі переговорів між клубами та гравцями. Лише у тому випадку, якщо сторони не домовились вони звертаються до арбітражу або суду. Кіберспорт в Україні визнано видом спорту на рівні з футболом, баскетбол та іншими. Тому спори в кіберспорті, визначаються спортивними спорами. Багато спорів між гравцями та організаціями виникають у сфері спонсорських відносин, використання іміджевих прав гравців та стрімінгу. Гравцям не завжди зрозуміло, що їм можна транслювати, а що заборонено умовами контракту з організацією.

 

Зазвичай подібні спори вирішуються в СAS(Court of Arbitration for Sport) або у спеціальному кіберспортивному арбітражному суді  ACES при WESA (Arbitration Court for ESports). Варто зазначити, що багато спорів, на жаль, взагалі не вирішуються, оскільки гравці або не знають про свої права, або суми спорів незначні, або механізми виконання рішень достатньо складні.

 

Професійні спортсмени кіберспорту, так само як і клуби чи агенти, потребують юридичного захисту і тут, зважаючи на молодий напрямок індустрії, юридичне поле безмежне. Наприклад укладення контракту зі спортсменом: який це має бути контракт, а в разі неповноліття спортсмена; проведення турніру: як отримати ліцензію, як не порушити права інтелектуальної власності; врегулювання спорів; якщо хтось порушив якісь умови і т.д..

 

Шановні клієнти - з будь-яких питань у сфері спортивного права звертайтесь за телефоном: +38 (066) 292-76-26 (Viber).

 

 Ваш адвокат - Дар'я Сяміна.