10. Відповідач у справі подав до господарського суду докази щодо часткового / повного погашення заборгованості. Чи має право господарський суд після отримання від відповідача зазначених вище відомостей видати наказ, у якому мова йде про стягнення заборгованості в повному обсязі?
Відповідь:
Розглядувана ситуація не передбачає жодних підстав, з яких може бути відмовлено у видачі наказу взагалі або ж на суму, меншу від тієї, яку вказано в рішенні судової інстанції.
Але ч. 4 ст. 117 ГПК України зазначає, що суд, уже видавши наказ і врахувавши обставини, що склалися, має право на визнання його таким, який або в повному обсязі, або частково виконанню більше не підлягає, оскільки сам боржник припинив свій обов’язок шляхом його виконання в добровільному порядку.
|
|
11. Дата ухвалення якого саме акта судової інстанції вважається точкою відліку трирічного терміну для пред’явлення наказу, виданого господарським судом, до виконання, якщо рішення, ухвалене господарським судом місцевого рівня, оскаржувалося в апеляційному господарському суді й було залишене без жодних змін?
Відповідь:
Для отримання розгорнутої відповіді на поставлене питання необхідно звернутися до тексту такого документа, як Інформаційний лист Вищого господарського суду України під назвою «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», виданий 29 вересня 2009 року за номером 01-08/530 (п. 49, редакція листа від 12 листопада 2009 року № 01-08/600).
|
|
12. Від особи, котра не виступала в ролі жодної зі сторін у судовому процесі, було отримано апеляційну скаргу по відношенню до рішення в конкретній справі, прийнятого господарським судом. Свій учинок вона мотивувала тим, що зміст згаданого рішення безпосередньо зачіпає її права й обов’язки. Як, згідно з українським законодавством, має бути визначено процесуальне становище громадянина, який надіслав апеляційну скаргу? Як зобов’язаний учинити господарський апеляційний суд у тому разі, коли буде доведено, що розглядуване рішення жодного відношення до кола прав й обов’язків цієї особи не має?
Відповідь:
Щоб визначити процесуальний статус цієї особи, треба звернутися до тексту п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПК України. Зокрема, у законодавстві він визначається як «особа, яка подає (подала) апеляційну скаргу», або скаржник.
Якщо господарський апеляційний суд установить, що прийняте рішення, змісту якого стосується скарга, не зачіпає ані прав, ані обов’язків скаржника, котрий до того ж не виступав у ролі жодної зі сторін у розглядуваній судом справі, він має виконати припинення апеляційного провадження. Таку норму містить постанова Верховного Суду України, присвячена питанням зупинення касаційного провадження, видана 7 липня 2009 року (справа № 01/65-88).
Із цього приводу доречно переглянути додатково Інформаційний лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», прийнятий 29 вересня 2009 року за реєстраційним № 01-08/530 (зокрема, п. 35).
|
|
13. Господарський суд апеляційної інстанції отримав апеляційну скаргу, котра стосується ухвали / рішення, прийнятого місцевим господарським судом. Проте останній перебуває й функціонує в межах тієї території, що не підпадає під юрисдикцію вказаного апеляційного господарського суду. Як має бути вирішено ситуацію, що склалася?
Відповідь:
Норми, що регулюють подібні питання, містяться в ст. 92 ГПК України. У ній сказано, що рішення або ухвали місцевих господарських судів можуть переглядатися на основі апеляційних скарг чи подання лише тими апеляційними господарськими судами, чия юрисдикція охоплює територію перебування відповідних місцевих господарських судів. Це означає, що апеляційний господарський суд, який помилково отримав скаргу та матеріали справи, зобов’язаний повернути папери особі, котра виступає за ними в ролі скаржника.
|
|
14. Рішення, видане в справі місцевим господарським судом, переглядалося в касаційній судовій інстанцій, яка ухвалила залишити його зміст без змін. Апеляційний господарський суд отримав скаргу по відношенню до згаданого рішення. Як він має вчинити в ситуації, що виникла?
Відповідь:
Якщо Вищий господарський суд України ухвалив постанову про те, що рішення, прийняте судом першої інстанції, має залишатися без жодних змін, то перегляд цього рішення апеляційним господарським судом стає неможливим. Тож господарський суд апеляційної інстанції, згідно із законом, має відмовити скаржникові в перегляді рішення.
|
|
