15. Якщо апеляційний господарський суд здійснює перегляд рішення по справі, ухваленого місцевим господарським судом, чи має він право на його скасування й залишення позову взагалі без розгляду, керуючись п. 5 ч 1 с. 81 ГПК України?
Відповідь:
Особливість описаної ситуації – у тому, що вітчизняне процесуальне законодавство не передбачає підстав, на основі яких рішення, ухвалене судовою інстанцією місцевого рівня, може бути скасовано (ст. 104 ГПК України).
Але в тому ж таки ГПК України (зокрема, у ст. 99) зазначено, в апеляційному господарському суді перегляд справ відбувається відповідно до тих правил, що діють і під час їх розгляду в судах першої інстанції. Це означає, що в розпорядженні апеляційного господарського суду – аналогічний набір прав, котрий надано чинним законодавством і судам першої інстанції. Звідси випливає, що у випадку відсутності представника особи, котра надіслала апеляційну скаргу, на засіданні господарського суду апеляційної інстанції, справа має розглядатися на основі наявних матеріалів.
|
|
16. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність / відсутність причин пропуску строків позовної давності, котрі можна кваліфікувати як поважні. Чи володіє господарський суд апеляційної інстанції законним правом на незгоду зі вказаним висновком?
Для відповіді на наведене вище питання звернімося до ч. 4 і 5 ст. 267 ЦК України. У них зазначено:
- якщо термін позовної давності сплинув, цей факт може бути використано в ролі законної підстави для того, аби видати відмову в позові;
- якщо причини, з яких позовну давність було пропущено, будуть кваліфіковані в судовому порядку як поважні, порушені права має бути захищено.
Ч. 1 і 2 ст. 101 ГПК вказують, що апеляційним господарським судом здійснюється повторний розгляд справи з урахуванням раніше наявних та додатково представлених доказів. Він також здійснює повноцінну перевірку обґрунтованості та законності рішення, ухваленого місцевим господарським судом.
Це означає, що господарський суд апеляційної інстанції володіє не тільки законним правом, а й обов’язком виконати перевірку законності й обґрунтованості рішення судової інстанції місцевого рівня, яке оскаржується. Це стосується і причин, з яких було пропущено терміни позовної давності.
|
|
17. Чи є в господарського суду, згідно із законодавством, у ході вирішення спору можливість на застосування норм матеріального права, відмінних від тих, що на них спираються сторони й особи, котрі беруть участь у судовому процесі?
Закон України «Про судоустрій України» в ст. 2 визначає, що суд у процесі здійснення правосуддя на основі верховенства правових норм захищає права та свободи людини і громадянина, юридичних осіб, усього суспільства й держави, котрі прописані в Конституції та законах України.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус суддів», перелік обов’язків, покладених на суддів, включає дотримання ними під час здійснення правосуддя положень Конституції й українського законодавства, забезпечення об’єктивного, повного й усебічного розгляду кожної судової справи.
Стаття 1 ГПК України зазначає, що фізичні та юридичні особи мають право звертатися в господарський суд в тому разі, якщо постає необхідність у захисті їхніх прав – порушених іншими особами або оспорюваних, а також у забезпеченні інтересів, що охороняються законом.
Статтю 4 ГПК України присвячено питанням розв’язання в господарському судді спорів згідно з конституційними нормами, положеннями ГПК та інших законів України, міжнародними договорами, згоду на які було надано Верховною Радою, а також з урахуванням правових норм іноземних держав.
Відповідно до перелічених вище статей законів України, можна зробити висновок, що господарський суд для повноцінного захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб має не просто можливість, а й обов’язок у ході вирішення спірних питань використовувати всі правові норми, під котрі підпадають дані спірні правовідносини – не має значення, чи посилаються учасники судового процесу на них, чи ні. Головне – щоб це не вело до змін матеріально-правових підстав у позові.
|
|
18. На акт суду, що був прийнятий до розгляду спірної справи по суті (скажімо, на ухвалу про заходи, спрямовані на забезпечення позову і т. п.), було подано апеляційну (касаційну) скаргу. Чи може бути зупинено в такому разі провадження з даної справи?
Відповідь:
Місцевий та апеляційний господарський суди зобов’язані передати отриману скаргу – апеляційну чи касаційну відповідно, а також саму справу до судової установи вищої інстанції. Про це повідомляє ч. 3 ст. 91 та ч. 2 ст. 109 ГПК України.
Якщо ж матеріали, котрі стосуються справи, відсутні в господарському суді, він не може здійснювати надалі провадження щодо неї.
Отже, якщо матеріали, котрі стосуються справи, яка ще перебуває в процесі судового розгляду, передано в судову установу вищої інстанції, то провадження в ній припиняється місцевим або апеляційним господарським судом, що її розглядав, доти, поки матеріали не буде повернено апеляційною або касаційною інстанцією (підстава – ст. 79 ГПК України).
|
|
19. Підприємець, котрий виступав однією зі сторін судового процесу, у ході розгляду в господарському суді спору помер. Державну реєстрацію факту припинення підприємництва проведено не було. Як має вчинити в цій ситуації господарський суд?
Відповідь:
Ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вказує на обставини, за яких необхідно здійснити державну реєстрацію факту припинення діяльності підприємця:
- його смерть;
- позбавлення статусу фізичної особи – підприємця у зв’язку зі внесенням у Єдиний держреєстр запису, що засвідчує державну реєстрацію факту припинення підприємницької діяльності.
У зв’язку зі смертю підприємця, котрий виступав однією зі сторін у судовому процесі, справа надалі розглядатися більше не може. Це означає, що незважаючи на відсутність державної реєстрації факту припинення підприємницької діяльності, господарським судом може бути зупинено провадження щодо даної справи (п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України). Підставами для цього можуть стати такі докази, як копії свідоцтва або довідки органу РАЦС про смерть, посвідчені нотаріусом.
|
|
