20. Якщо суд ухвалює рішення щодо стягнення грошової суми, вираженої в іноземній валюті, то чи зобов’язаний він вказати в тексті резолютивної частини цього рішення суму в українських гривнях, яка є еквівалентною стягуваній?
Відповідь:
Такі нормативно-правові акти, як ЦК України (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533), а також Декрет Кабінету Міністрів України під назвою «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ухвалений 19 лютого 1993 року за № 15-93, установлюють право господарського суду в суперечливих ситуаціях, що стосуються валютних операцій, на ухвалення рішень, на основі яких заборгованість із відповідача має бути стягнено в іноземній валюті.
Водночас у законодавстві відсутня пряма вказівка на те, що господарський суд має за обов’язок вказувати в тексті резолютивної частини своєї ухвали точний еквівалент суми, яку має бути стягнено в цьому разі, виражений в українській національній валюті.
Проте якщо позивачем буде висловлено прохання про зазначення в тексті резолютивної частини рішення суду у справі еквівалент суми в гривнях, відповідно до поточного курсу Нацбанку України, або записати виключно гривневий вираз, господарським судом, за умови врахування всіх обставин спору, може бути задоволено таке прохання.
|
|
21. Господарським судом було ухвалено рішення в справі, згідно з яким борг має бути стягнено з особи-нерезидента. Який порядок набуття чинності таким рішенням? Чи зобов’язаний суд у своєму рішенні подати інформацію щодо того, як його оскаржити? У якому разі в аналогічній ситуації господарський суд зобов’язаний видати наказ? Чи є необхідність вказувати на наказі термін, упродовж якого його має бути пред’явлено до виконання?
Відповідь:
В українському законодавстві не вказано на жодні специфічні особливості, котрі б відрізняли правове регулювання перелічених питань у випадках з нерезидентами. А це означає, що їх вирішення господарський суд має проводити, керуючись загальними підставами. Зокрема, згідно з нормами вітчизняних законодавчих актів, відсутня вимога до господарського суду обов’язково вказувати в ухваленому рішенні термін та порядок, відповідно до якого його може бути оскаржено.
|
|
